Системи виробництва сонячної енергії можна класифікувати на підключені до мережі та автономні фотоелектричні (PV) системи на основі їх підключення до електромережі. Підключені до мережі фотоелектричні системи – це ті, які працюють, будучи підключеними до електромережі та підлягають диспетчеризації мережі, наприклад, централізовані або розподілені фотоелектричні електростанції. Натомість автономні фотоелектричні системи працюють незалежно від електромережі; приклади включають сонячні вуличні ліхтарі та житлові фотоелектричні системи для сільських домогосподарств.
Системи накопичення енергії, які служать ефективним засобом зберігання електричної енергії, класифікуються на чотири категорії: механічні, акумуляторні, електромагнітні та фазозмінні (теплові) накопичувачі енергії. Серед механічних методів накопичення гідроакумулювання вже широко розповсюджено, тоді як накопичення енергії на маховику — новіший механічний підхід — наразі знаходиться на стадії дослідження та демонстрації. Електромагнітне накопичення енергії охоплює такі технології, як надпровідні магнітні накопичувачі енергії, суперконденсатори та конденсатори з високою щільністю енергії. Акумуляція теплової енергії, яка базується на фазовій зміні матеріалів для накопичення або вивільнення енергії, все ще перебуває на стадії лабораторних досліджень у Китаї та ще не знайшла практичного застосування. Зберігання енергії на основі акумулятора є зрілою, широко поширеною та економічно ефективною технологією. Автономні фотоелектричні системи, що використовують свинцево-кислотні батареї, вже досягли стадії комерційного застосування. Крім того, завдяки нещодавньому розвитку технології літій-іонних акумуляторів і пов’язаному з цим зниженням витрат, системи накопичення енергії на основі літій-іонних акумуляторів стали головною темою поточних досліджень.